Цього року втретє відвідала улюблене мною шоу. Це прикольна нічна розвага з перегляду найращих роликів світу. Взагалі мені цікаво дивитись 2007-2008 рік, а було багато нудної (для мене) старої реклами.
Цьогорічна програма була присвячена футболу...) і рекламі Гонконга ( чомусь?) + з’явився блок російської реклами, хоча в тому році я ще рахувала, яких роликів більше – російських чи українських, - і тих і інших було мало. З українських показали тільки три ролики: два з серії дитячого футболу від Didjuce ( не бачила їх на ТВ), а один про Андрія Шевченка, якому наснилась подарована скрипка. Я не згодна – у нас були хороші ролики, які можна було б продемонструвати. Ну і, як завжди, найбільше роликів про машини і СНІД.
Цього разу мало роликів вразили мене креативністю, більші ставки були на ефектність, масштабність. Загалом з 5 годин перегляду запам’яталось не багато.
|
|
|
На закате и на рассвете здесь хочется только одного… Давайте взглянем на самые популярные туристические маршруты с необычной, сексуальной точки зрения. Глазами путешественников и очевидцев. Амстердам «Наверное, я не буду очень оригинальным, если скажу что в «квартале красный фонарей» в центре Амстердама на меня накатило дикое возбуждение. Пару лет назад этот дивный квартал хотели закрыть, но разгорелся жуткий скандал. Сейчас эта история, по-моему, утихла. Но всеравно лучше успеть смотаться туда! Вдруг действительно упразднят это красивое место страсти и порока». Александр, 29 лет. 
Вена «В столицы Австрии Вене есть дворец Шенбрунн. Много лет назад он был летней резиденцией императорской семьи. Но когда забираешься на верхнюю смотровую площадку этого замка, забываешь обо всем на свете: об истории, императорах и даже о самой Вене. Вечером в этом месте хочется только одного – занятся сексом. Я была там с молодым человеком. Но так как там были другие туристы – мы ограничились поцелуями. Но после Шенбрунна в этот день уже не стали ничего осматривать – побежали скорее в отель». Татьяна, 22 года. Читать дальше... Источник: журнал Сosmopolitan
|
|
|
Це мій друг. Хочу вам його показати. Він близький мені. Завжди поруч. Майже щодня з ним говорю по телефону. Він шалений. Називаю його іноді "Психом" і "Ідіотом", бо нічого не боїться і не береже себе. Завжди заряджає мене своєю енергією. Подивіться на його фото - які тільки люди бувають)) Доречі, агітую його в "Клуб мандрівників"
|
|
|
Сьогодні вранці у мозку щось телепалось і цокало. Скоріше за все це частина інформації, яку я пхала у голову вчора. Вона ще не вся прив’язалась до розуму і тому доводилось тримати голову руками, щоб свіже повітря не витрусило мої надбання. Маршрутка, хоч і напхана запахами тіл, дає можливість покуняти, примруживши очі, і послухати музику. Плевр зламався, тому вже місяць слухаю радіо.. усю їх муторну херню, під яку, однак, маю можливість впасти в напівмедитаційний стан і відключити себе.. Університет – це єдине місце, де я можу нічого не робити, можна сказати – відпочиваю. Все там тече повільно, нудно, розриваючи нудно і тупо.. і я ховаюсь у собі, і внутрішньо та розумово сплю. І я вже давно йому не належу, і байдужість все сильніше з’їдає бажання ворушитись, піднімаючи руку для відповіді, розкривати рота на безглузді запитання, лінь навіть щось доводити. Роблю тільки те, що ніхто не може робити. Є деякі цікаві моменти, хоча рідко. Чекаю не дочекаюсь, коли це все закінчиться. Готуюсь до кінця. Щоденно, цілеспрямовано готуюсь. Той кінець буде важливим початком для мене. Від себе багато що вимагаю. Вимагаю відсутності зайвих хвилин. Це важко. Дім на асоціюється з відпочинком. Пів години в маршрутці з університету – можливість відпочити перед боєм, хоча вже там знаю, скільки всього чекає вдома. Йду додому пішки 10 хвилин. Розмовляю з другом. Обриваюсь, заходячи до ліфта. З дому не передзвонюю – нема часу. А вдома починається крейзі все, яке сама собі придумала. Читаю: статті, відгуки, блоги професіоналів. Пишу статті. Вже тиждень пишу одну статтю, складну і нову для моїх знань. Стомилась шалено. А ще купа проектів, які потрібно почати з нуля і закінчити оформленням в Power Point. А я ж, блін, ставлюсь до цього надто серйозно. Всередині якась тимчасова порожність і сонливість. І доводиться перемагати все це задля створення нового, цікавого, креативного, задля вимог до себе і вимог до мене інших. І ця внутрішня боротьба між власним бажанням „опустити руки” і „зробити все ж таки себе” ще більше стомлює і дратує... Сьогодні бачила міліціонера на посту, який годував горобців хлібом. Вони обліпили його чоботи і мене це посміхнуло. Бувають добрі міліціонери...
|
|
|
Всеми забытый Котег все таки заходит еще сюда иногда вспоминает о вас. Поэтому я говорю Вам привет машу, хвостом лапами и всем чем только есть и делаю запись. Вообще вы знаете я некогда не знала как это быть с переломанной ногой, рукой, шеей, пальцами, итд... и почему-то как ни странно иногда думала, вот бы классно поломать себе что-нибудь, да я больная на голову и не один бы я думаю здравый человек так не подумал, а я додумалась.. и сломала именно тогда когда совсем неожидала того, а случилось это в воскресенье. Многие знают что котег собирает чемоданы и по-тихоньку сваливает вообще с Украины, ну и я в выходной день сидела, перебирала лохмотья всякие, запихивала в чемодан и как-то получается так что чемодан закрывается и палец мой с рукой остается там, ну я открыла вытянула руку, не больно не фига, на котеге все как на собаке все моментально заживает и боли нет, а через 10минут пальцы распухли и не шевелятся, представьте на пальцах кольца были одеты и тут я подумала что все пришел мой конец, я умру надо писать завещание. И лучше я умру, чем расстанусь с пальцами а тем более с кольцами; под водой под мылом не снимаются, пальцы болят уже я криком кричу. Вообще я не буду описывать всё, что проходило дальше, кольца были сняты, я сталась жить, в пон-к пришла к врачу и мне сказали перелом фаланги пальцев и еще какие-то матюги были сказаны, теперь я в гипсе, и знаете довольная и счастливая! Незнаю почему, но правда счастливая с поломанными пальцами и делать почти не фига не могу)))))
Пи.Си. скоро новый год не забываем писать письмо Деду Морозу, все написанные желания ОБЬЯЗАТЕЛЬНО СБЫВАЮТСЯ!
|
|
|
Хто тут не бував, той ніколи не зрозуміє львівських чар. Потрібно прогулятися вузенькими вуличками міста Лева, відчути подих давніх кам'яниць, які ще пам'ятають середньовічних італійських, армянських та єврейських купців... Потрібно випити кави в знаменитих львівських кав'ярнях і носолодитись галицькою галантністю та ввічливістю...  
|
|
|
И вновь рекламисты креативно подошли к борьбе с курением.
На кончике сигареты видны несчастные люди, испепеляемые этим ядом. А рядом – надпись: Каждый день курение убивает 14 000 человек.
Рекламное агентство: Saatchi & Saatchi, Бухарест.
http://www.idealab.ru/artinf.asp?id=493
|
|
|
Урочисто втоплені в гіркому чаї.. Назавжди...
|
|
|
Це надзвичайне місто! Воно настільки наповнене любов’ю, романтикою та історією – що просто перехоплює дух! Неймовірно не скучна прогулянка містом, особливо по кав’ярням, такі як Захер- Мазох, Синя пляшка… І ось як я докотилась до такого життя.. Приїхала я у Львів на 57 потязі Київ-Львів о 5.25 ранку. Дочекавшись нарешті Дастінку, яка проспала, ми на кінець-то поїхали у центр Львова. У трамваї зустріли Мілонну. Це ж треба таке – усі троє з різних міст, а зустрілись в одному трамваї у Львові!! 
Читать дальше...
|
|
|
А мы сейчас с Орестом, Метеорчиком и Серым Львом кушаем пелеменчики во Львове на съемной квартире! :Ь А потом собираемся посетить клуб "Садо-Мазо" - визитную карточку Львова и еще пару местных достопримечательств. А еще полчаса назад провели на поезд Ирен с Ашером, Аристарха, Гамаюнова и Вовку. Вот так вот! Зайдем в какую-нибудь кофейню - давно мечтала попробовать "Каву по-льввс"
|
|
|
У любви нет прошедшего времени??
|
|
|
"На маленьких подарках держится дружба, на больших - любовь." Янина Ипохорская 
Подарки бывают большие и маленькие,дорогие и дешевые, санкционированные и несанкционированные, серьезные и курьезные, корпоративные и интимные. И будь это милая безделушка, офисная принадлежность или нечто тяжеловесное, выраженное в каратах - все это приносит радость, скрашивает будни и делает незабываемыми праздники. Читать дальше...
|
|
|
 Ты - разная. Ты можешь быть мягкой и жесткой, резкой и милой, серьезной и игривой, нудной и интересной. Ты можешь заколоть волосы вязальной спицей и надеть домашние тапочки, а можешь облачиться в деловой костюм….Ты путаешь право и лево, ты никак не можешь запомнить, каким именно должно быть положение ножа в мясорубке. Ты разная…Но женственна ли ты?
Так что же такое женственность и отсутствие оной?
Вы не пользуетесь косметикой? Вы занимаетесь хозяйством? Вы беременеете? Мало того, что вы беременеете, так еще и после родов полнеете и становитесь похожи на Наташу Ростову второй половины «Войны и мира» (Лев Толстой писал о Наташе Ростовой, как о «располневшей самке», утратившейшей озорство и игривость)? И это значит, что вы – не женственны? Большей несуразности и придумать нельзя!
Так что же такое – женственность и откуда сие чудо берется? Читать дальше...
|
|
|
Один очень мудрый человек сказал - улыбайся даже когда тяжело, улыбайся на радость друзьям и близким людям, улыбайся на зло врагам и завистникам, улыбайся чтобы спасти этот убогий мир, улыбайся всегда...  Читать дальше...
|
|
|
 Закончилась золотая пора моего отдыха...
В декабре предстоит последний рывок ..., а именно госы. УРРРА!!! ПОСЛЕДНИЕ ГОСЫ в моей жизни!!! С понедельника буду появляться здесь реже, но БУДУ, не смотря на то, что мое время будет занято поглощением гранита науки и написанием дипломной работы.... Успехов мне в преодолении последнего барьера!)
|
|
|
Скульптура "Батьківщина-Мати", що розположена на схилах Дніпра у Києві, є однією з найвищих статуй у Європі. Своєю висотою вона сягає разом з постаментом 102 метри. 
Читать дальше...
|
|
|
|
 |
|
Здесь отображаются последние записи тех блоггеров, которых вы добавили в друзья. Список друзей вы можете просмотреть здесь. Редактировать список и разбивать друзей на группы можно здесь. | |
|
Комментариев 8
Лента друзей RSS